Дві роботи художника-кераміста Петра Кононенка з колекції Меморіального музею-садиби гончарської родини Пошивайлів

Автор невідомий(форма), Петро Кононенко (мальовка). Таріль. Глина, ангоби, гончарний круг, мальовка. Опішне, Полтавщина. 1920-ті – 1930-ті роки. Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному, Меморіальний музей-садиба гончарської родини Пошивайлів. Липень 2011. Фото Наталі Гринь	Автор невідомий(форма), Петро Кононенко (мальовка). Підставка для квітів. Глина, ангоби, формування, мальовка. Опішне, Полтавщина. 1920-ті – 1930-ті роки. Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному, Меморіальний музей-садиба гончарської родини Пошивайлів. Липень 2011. Фото Наталі Гринь

  Петро Максимович Кононенко (1872–1942) народився в Лохвицькому повіті Полтавської губернії. Після закінчення школи продовжив навчання в Харкові, потім у Москві (Строганівське училище технічного малювання). Опісля приїхав у с.Малі Будища, що поряд зі славнозвісним гончарним осередком – містечком Опішне. Там займався розписом церкви, малював ікони.

  Працював учителем малювання в Опішненській гончарній майстерні Полтавського губернського земства, Опішненській керамічній професійно-технічній школі. Протягом 1930-х років був художником-керамістом в Опішненській артілі «Художній керамік», де розмальовував тарелі й вази жанровими картинами, пейзажами та портретами.

  У колекції Меморіального музею-садиби гончарської родини Пошивайлів зберігаються дві роботи, оздоблені Петром Кононенком: таріль та підставка для квітів з написом  «Малята в діт-садку».