#phocagallerypiclens 179-phocagallerypiclenscode-FOND/27.10.11fond/(1).JPG #phocagallerypiclens 179-phocagallerypiclenscode-FOND/27.10.11fond/(2).JPG #phocagallerypiclens 179-phocagallerypiclenscode-FOND/27.10.11fond/(3).jpg

   21 жовтня 2011 року виповнилося 75 років Михайлові Єгоровичу Китришу —  заслуженому майстру народної творчості України, члену Національної спілки майстрів народного мистецтва України та Національної спілки художників України, лауреату Всеукраїнської премії імені Данила Щербаківського та Національної премії України імені Тараса Шевченка.

   Народився Михайло Єгорович у містечку Опішному, у сім’ї гончаря. З юних літ залучався до гончарної справи — ліпив свистунці, потім пішов у завод, де досконало вивчав технологію керамічного виробництва, експериментував з різноманітними поливами та освоював техніку ліплення декоративних скульптур, зокрема виготовляв традиційний для гончарства Опішного посуд у вигляді левів, баранів, биків, коней. Крім скульптур, у доробку майстра багато вжиткового посуду: вази, супники, чайні та кофейні сервізи, тарелі, свічники, куришки, глечики, куманці, попільниці з чортами та багато іншого.  Михайло Китриш у своїх роботах уміло використовує кращі мистецькі народні традиції, багатовіковий досвід. Його твори вирізняються особливою пластичністю, довершеністю, різноманітністю, вишуканою декоративністю та повнозвучністю кольорів.

   Роки плідної праці дали свої результати. Вироби Михайла Китриша були широко представлені на міжнародних виставках у Бельгії, Канаді, Японії, Болгарії, Польщі, Угорщині, Франції, Нідерландах, США, Норвегії, Великобританії та багатьох країнах світу.  Неодноразово він був лауреатом республіканських та всесоюзних художніх виставок, конкурсів, симпозіумів та фестивалів. Його твори зберігаються в багатьох музеях, у приватних колекціях, як в Україні, так і далеко за її межами.

   Значна частина доробку Михайла Єгоровича Китриша зібрана співробітниками Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному. Нині фонди музею налічують близько 300 робіт славетного майстра.

   Тож хочеться побажати ювіляру міцного здоров’я, молодечого запалу, міцності духу, успіхів та наснаги для здійснення всього задуманого на довгі-довгі роки. 

#phocagallerypiclens 179-phocagallerypiclenscode-FOND/27.10.11fond/(4).JPG

#phocagallerypiclens 179-phocagallerypiclenscode-FOND/27.10.11fond/(5).JPG

#phocagallerypiclens 179-phocagallerypiclenscode-FOND/27.10.11fond/(6).JPG

#phocagallerypiclens 179-phocagallerypiclenscode-FOND/27.10.11fond/(7).JPG

#phocagallerypiclens 179-phocagallerypiclenscode-FOND/27.10.11fond/(8).JPG

#phocagallerypiclens 179-phocagallerypiclenscode-FOND/27.10.11fond/(9).JPG

#phocagallerypiclens 179-phocagallerypiclenscode-FOND/27.10.11fond/(10).JPG

#phocagallerypiclens 179-phocagallerypiclenscode-FOND/27.10.11fond/(11).JPG

#phocagallerypiclens 179-phocagallerypiclenscode-FOND/27.10.11fond/(12).JPG

#phocagallerypiclens 179-phocagallerypiclenscode-FOND/27.10.11fond/(13).JPG

#phocagallerypiclens 179-phocagallerypiclenscode-FOND/27.10.11fond/(14).JPG

#phocagallerypiclens 179-phocagallerypiclenscode-FOND/27.10.11fond/(15).JPG

#phocagallerypiclens 179-phocagallerypiclenscode-FOND/27.10.11fond/(16).JPG

Відділ фондів

 Кульбака В.І.

#phocagallerypiclens 174-phocagallerypiclenscode-FOND/23.09.11odessa/1.JPG

#phocagallerypiclens 174-phocagallerypiclenscode-FOND/23.09.11odessa/2.JPG

#phocagallerypiclens 174-phocagallerypiclenscode-FOND/23.09.11odessa/3.JPG

#phocagallerypiclens 174-phocagallerypiclenscode-FOND/23.09.11odessa/4.JPG

#phocagallerypiclens 174-phocagallerypiclenscode-FOND/23.09.11odessa/5.JPG

#phocagallerypiclens 174-phocagallerypiclenscode-FOND/23.09.11odessa/6.JPG

     Під час «Здигу-2011» до Опішного приїздило чимало гостей та учасників. Серед них — одеська художниця-керамістка, викладач Одеського художнього училища імені Митрофана Грекова Олена Жернова. Вона передала Національному музею-заповіднику українського гончарства унікальну міні-колекцію, яку складають 16 предметів — глиняна іграшка відомої майстрині, за походженням із Опішного,  згодом — мешканки Одеси Ольги Шиян (1914—2000).

     Ольга Шиян — майстер традиційної глиняної скульптури малих форм, член Національної спілки художників України. Майстерності ліплення навчалася з дитинства в батька. 1935 року її було запрошено у Цвітну, що в Кіровоградщині, де вона налагодила виробництво іграшки.  1940 року Ольга Шиян переїхала до Одеси, де працювала в художньому училищі та продовжувала займатися керамікою. Виготовляла тварин, свистунці, що нерідко об’єднувалися в сюжетні композиції. На початку 1960-х років її твори почали експонуватися на республіканських і всесоюзних виставках народного мистецтва. Нині роботи Ольги Шиян є експонатами багатьох музеїв України.

      Співробітники Відділу фондової роботи Національного музею-заповідника українського гончарства щиро вдячні  Олені Жерновій за подарунок з Одеси.

    Цього року фондові колекції Національного музею-заповідника українського гончарства поповнилися новими експонатами відомого українського керамолога, етнолога й музеолога Катерини Матейко, яка протягом 40-х — 80-х років ХХ століття здійснила активну пошукову діяльність у західних областях України. Впродовж багатьох років Катерина Іванівна Матейко, працюючи в Музеї етнографії та художнього промислу АН УРСР у Львові займалася вивченням, збиранням, дослідженням, колекціонуванням народних гончарних виробів, одягу, вишивки, плетіння, в’язання, ткання.  Дев’ять речей до фондів передала  учениця й подруга Катерини Матейко  етнолог, молодший науковий співробітник Відділу етнології сучасності Інституту народознавства НАН України, львів’янка Стефанія Гвоздевич.  

    Саме Стефанія Миколаївна  представила на широкий загал частину особистих речей та архівних документів Катерини Матейко, які експонувалися на керамологічній виставці «Гуцульська й Покутська кераміка в зібранні Національного музею-заповідника українського гончарства».  У рамках цієї виставки було представлено унікальні матеріали  Катерини Матейко під назвою «Катерина Матейко (1910-1995): життя і творчість на світлинах і в архівних документах».

  Національний музей-заповідник українського гончарства висловлює свою вдячність за надзвичайно щедрий дарунок, який став невід’ємною частиною фондових колекцій. 

Автор невідомий. Таріль. Косів, Івано-Франківщина. ІІ чверть ХХ століття.Глина, ангоби, полива, гончарний круг, ліплення, мальовка,  4,7х24,3 см. Роботу після виставки Стефанія Гвоздевич подарувала Національному  музею-заповіднику  українського гончарства.

Автор невідомий. Доріжка. Івано-Франківщина. Середина  ХХ століття.Коноплі, нитки, ткання, 230х62,5 см. Роботу після виставки Стефанія Гвоздевич подарувала Національному                  музею-заповіднику  українського гончарства.

Майстру Олександру Шкурпелі — 45!

   27 липня, цього року, виповнилося 45 років талановитому опішненському гончару Олександру Петровичу Шкурпелі.  Народився гончар у 1966 році в Опішному, що в Полтавщині.

   Гончарство почав освоювати ще з дитинства, спочатку спостерігав за роботою батька, а потім навчався у творчого опішненського майстра Трохима Демченка всім тонкощам мистецтва.  За освітою Олександр Петрович «технік-технолог керамічних виробів». Закінчивши Миргородський художньо-промисловий технікум імені Миколи Гоголя, став працювати творчим майстром на заводі «Художній керамік», який згодом припинив своє існування. Нині Олександр разом зі своєю дружиною Світланою вирішили займатися гончарством удома, де мають невеличку майстерню.

   Виготовленням декоративного посуду займається 28 років, здебільшого ужитково-побутового асортименту, адже вони користуються найбільшим попитом. Окрім посуду, робить статуетки тварин, свистунці, каміни, водоспади. Весь час майстер у пошуках нових образів і форм у декоративній скульптурі, переважно на основі міді, при цьому намагаючись зберегти опішнянський стиль. Випробувавши різні техніки, майстер зупинився на природному кольорі глини, створюючи вироби без покриття, оскільки гончар вважає, що саме в такій роботі добре видно руку майстра, всі його недоліки або ж, навпаки, професіоналізм.

   Роботи мистця зберігаються в музеях, зокрема в Національному музеї-заповіднику українського гончарства, у Полтавському літературно-меморіальному музеї Володимира Короленка, перебувають у приватних колекціях України, за кордоном.  Сам Олександр є учасником багатьох симпозіумів та виставок. Відділ  фондів Національного музею-заповідника українського гончарства пишається тим, що має у своїй колекції  чудові вироби, які створив надзвичайно талановитий майстер — Олександр Петрович Шкурпела.  

#phocagallerypiclens 173-phocagallerypiclenscode-FOND/21.09.11shkurpela/1.jpg

#phocagallerypiclens 173-phocagallerypiclenscode-FOND/21.09.11shkurpela/2.JPG

#phocagallerypiclens 173-phocagallerypiclenscode-FOND/21.09.11shkurpela/3.JPG

#phocagallerypiclens 173-phocagallerypiclenscode-FOND/21.09.11shkurpela/4.JPG

#phocagallerypiclens 173-phocagallerypiclenscode-FOND/21.09.11shkurpela/5.JPG

Оксана Канівець,

зберігач відділу фондів