Опішне — один із наймогутніших та найславетніших центрів культурної самобутності українців

There are no translations available.

Опішне (сучасна офіційна назва «Опішня») — один із наймогутніших та найславетніших центрів культурної самобутності українців, загально визнана столиця українського гончарства. Постановою Кабінету Міністрів України селище включене
до «Списку історичних населених місць України». На території поселення знаходяться унікальні пам’ятки археології.
З давніх_давен тут інтенсивно розвивалося гончарство. Наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. у містечку працювало близько 1000 гончарів, продукція яких експортувалася майже на всі континенти світу. В 1894 р. в Опішному було відкрито першу на
Лівобережній Україні земську губернську навчально-показову гончарну майстерню, і донині Опішне — єдиний в Україні осередок традиційного гончарства. В селищі функціонували найбільші в Україні
гончарні заводи: «Художній керамік» та «Керамік». Тут діють приватні
гончарні художні майстерні відомих українських митців, заслужених
майстрів народної творчості України — Михайла Китраша, Василя
Омеляненка, Миколи Пошивайла та багатьох молодих майстрів
кераміки.
Нині в Опішному працюють три заклади державного значення:
Національний музей_заповідник українського гончарства,
Державна спеціалізована художня школа_інтернат І–ІІІ ступенів «Колегіум мистецтва в Опішному», Інститут керамології — відділення Інститутународознавства НАН України.
У 1986 р. в Опішному засновано Музей гончарства.



Через три роки було прийнято постанову про формування на його базі Державного музею_заповідника українського гончарства — науково_
дослідного і культурно_освітнього закладу, національної гончарної
скарбниці України. У березні 2001 р. йому було надано статус
національного.
Діяльність музею_заповідника спрямована на формування кера_
мологічних колекцій. Серед головних завдань музею — проведення
наукових досліджень з історії українського гончарства, вивчення його
сучасного стану. Музей однаково цікавить як традиційне гончарство,
так і вироби фабрично_заводського виготовлення, твори професійних
художників_керамістів, оскільки вони визначають різні напрямки роз_
витку нашого гончарства.





Музей_заповідник володіє найбільшою в Україні колекцією гончар_
них виробів, у якій налічується понад 40 тис. одиниць зберігання.
В ній представлено здобутки майстрів майже всіх традиційних
осередків народного гончарства та творчість провідних українських
художників_керамістів. На території музею сформовано Національну
галерею української монументальної кераміки, основу якої становлять
керамічні вироби художників_керамістів, скульпторів, створені
в Опішному під час Національнихсимпозіумів гончарства.
У структурі музею функціонують Гончарська книгозбірня України,
Національний архів українського гончарства, Аудіовізуальна студія та аудіовізуальний фонд українського гончарства, видавництво«Українське народознавство».

( Докладніше можна дізнатися тут : www.opishne-museum.gov.ua)

Учора ми покинули всі невідкладні справи і поїхали на міжнародне свято, яке відбувалося протягом цього тижня:



У Опішні, в музеї та його філіалах ми не вперше, тому й за мету ставили відвідати тільки саме свято та виставку-конкурс.

Саме село , як то кажуть, "не впечатляет" : якесь занедбане, з традиційним полтавським бездоріжжям. Зате опішнянський дух у ньому живе. Проти майже кожного двору знаходяться виставлені на продаж предмети кераміки, то ж сиві бабусі, дідусі, дітвора - усі при ділі: торгують.

 
детальніше ТУТ

Партизанский маркетинг (или «путевые заметки менеджера») часть 2

There are no translations available.

   оригінал статті тут

  Всем привет! Вот я и вернулась. Теперь я с радостью готова поделиться с Вами своими впечатлениями от поездки.

   

   Итак, экскурсия началась рано утром, в 7:30 утра я уже выехала из Харькова. Проезжая по ул. Полтавский Шлях, мы слушали истории старинных зданий этой улицы и живших в них людей. Никогда бы не подумала, что столько интересного узнаю, еще даже не выезжая за пределы города…

   Первым музеем, который я посетила, был Национальный музей гончарного искусства в Опошне. Встретили меня очень радушно милые девушки-экскурсоводы в национальных костюмах.

   Музей представляет собой большой двор, на территории которого множество очень красивых и интересных скульптур, которые ранее я видела только на фото. В реальности они просто потрясающие! Гид мне рассказала про каждую из них, кто автор, какой вложен смысл, где выставлялась данная скульптура, какие награды и где получила.

   Далее меня провели в Дом-музей семьи Пошивайло - Опошнянский музей гончарства, где выставлены уникальные коллекции произведений всемирно известных гончаров. Такого количества расписной посуды я не видела никогда. Мне рассказали про стили росписи, и к концу экскурсии я уже отличала Опошнянскую роспись от, например, Ивано-Франковской. 

   

Я также узнала, какая посуда для чего предназначалась. Мисочки, кувшинчики, тарелочки, которыми украшены все стены и даже потолки! А также бочонки для меда, супницы, специальные мисочки для умывания, которые подвешивались и даже специальные кувшинчики «куманці»! Это такие кувшинчики, я бы сказала в форме бублика, которые одевались на руку, даже не по одному сразу и из которых наливались спиртные напитки на торжествах, не снимая с руки.

   

Вся посуда расписная и очень красивая. Гид мне рассказала, из какой глины и какими способами делали и делают такую посуду. Местную керамику отличает не столько форма, сколько росписи, нанесенные смесью глины и естественных пигментов. По традиции жены мастеров расписываю горшки и кувшины изображениями цветов и животных, встречающихся в Полтавской области. Далее мне предложили пройтись по другим залам, в одном из которых представлена семья известного гончара Пошивайло на красивых больших картинах портретного стиля. К стати, и возглавляет это уникальное музейное учреждение доктор исторических наук Олесь Пошивайло.

   

А в другом зале была представлена выставка гончарных картин, я бы так это назвала. Это картины из глины, разного стиля: иконы, карты, современный стиль и многое другое.

   Посмотрев все это гончарное великолепие, мне предложили самой попробовать сделать посуду из глины, то есть пройти мастер-класс! Это не так уж и легко, как может показаться на первый взгляд, но очень увлекательно. Своими руками ты сам можешь сделать мисочку или чашечку, а для изготовления кувшинчика уже нужен опыт.

   

В конце экскурсии мне подарили глиняные сувенирчики – свисточки. Было очень приятно получить такой подарочек. Неподалеку находится рынок керамики и сувениров, где можно купить на память все, от магнитиков, до посуды и даже икон.

There are no translations available.

Украина интересная. Опошня – мекка гончарства в Украине. Фотопутешествие.

Опошня (Опішне укр.) – гончарная столица Украины, скромно притаившаяся в Зеньковском районе Полтавской области на кручах берегов реки Ворсклы (208 м над уровнем моря,самое высокое поселение на Полтавщине).

Но это всемирно известная столица украинского гончарства! Если Полтащина у нас стойко ассоциируется с гоголевскими местами (Диканька, Сороцинцы, Гоголево…) и Сорочинской ярмаркой, то про Национальный музей-заповедник украинского гончарства в Опошне слышал далеко не каждый!

Но гончарство на этой территории активно разивается уже последние 3 тысячелетия! В конце XIX-нач. XX в городке работали около 1000 гончаров, их произведения экспортировали на все континенты мира! Чего только стоит увидеть фото груженных кувшинами лодок на Ворскле, земляных печей, гончаров за работой, ярмарочных раскладок! Это помогает осознать масштаб распространения ремесла.

Опошнянская керамика была, есть и будет этническим символом украинской культуры, мировым брендом. Заглянем в музей?

опошня, гончарство

Національний музей гончарства й Інститут керамології на сайті Фонду мистецтва і культури в Центральній і Східній Європі (США)

There are no translations available.

   This extraordinarily successful enterprise was coordinated by Ihor Poshyvailo of the Ivan Honchar Museum in Kyiv and Olha Krekoten of the American Embassy in Kyiv, and hosted by the Opishne Pottery Museum. Over 25 museum professionals from throughout the Ukraine attended the seminar, their ranks were swelled by the 100 staff members from the Opishne Pottery Museum, many of whom attended the sessions regularly. 

   The participants surprised us all with an enthusiasm and creativity which enabled a lively interplay within the group and among the seminar coordinators. They expressed a great interest in American museums and a determination to implement what they had learned to make change in their institutions. This positive attitude infused the sessions and set up a wonderful atmosphere.

УКРАИНСКИЙ НАЦИОНАЛЬНЫЙ МУЗЕЙ ГОНЧАРСТВА В ОПОШНЕ

There are no translations available.

shokolady1 користувач на YouTube