Альбом-каталог «Національний фотоконкурс у Опішному «Гончарні ВІЗІЇ країни».                                     Автор-Упорядник – Олесь Пошивайло

            Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному та Інститут керамології – відділення Інституту народознавства НАН України 2010 року започаткували проведення щорічних Національних фотоконкурсів «Гончарні ВІЗІЇ країни».

            Це перший в Україні науковий альбом-каталог, цілком присвячений І Національному керамологічному фотоконкурсу. У ньому йдеться про історію й актуальність збереження українських керамологічних фотоматеріалів кінця ХІХ – початку ХХІ століття, подано відомості про учасників і членів Журі, каталог експонованих творів, фотолітопис подій, прес-бібліографію, думки куратора й глядачів, інші матеріали про цю унікальну науково-мистецьку подію.

            Видання продовжує академічну керамологічну серію «Україна Гончарна», яка знайомить читачів із різними виявами гончарної культури в Україні.

85.00

Aльбом-каталог «Друга національна виставка-конкурс художньої кераміки «КерамПІК у Опішному!» . Упорядник – Олесь Пошивайло

Про наймасштабнішу мистецьку подію в галузі української художньої кераміки 2010 року – ІІ Національну виставку-конкурс художньої кераміки «КерамПІК у Опішному!». На ній було представлено найвидатніші досягнення вітчизняних мистців упродовж 2009 – першої половини 2010 років. Національні Виставки-Конкурси перетворилися в неформальні національні форуми творців української гончарної культури, щорічні з’їзди майстрів-гончарів, художників-керамістів, керамологів і мистецтвознавців.

У фундаментальному науковому альбомі-каталозі подано відомості про учасників і членів Журі, каталог, анотації й концепції експонованих творів, фотолітопис подій, прес-бібліографію й багато інших матеріалів, важливих для осмислення унікального мистецького явища. Уперше в українській керамології опубліковано аналітичні статті відомих учених, роздуми мистців про актуальні питання розвитку сучасної художньої кераміки в Україні та світі, художні пошуки й здобутки, дискусійні питання організації й проведення Виставки-Конкурсу.

Видання продовжує академічну керамологічну серію «Україна Гончарна», яка знайомить читачів з творчим доробком учасників національних керамологічних виставок, конкурсів і симпозіумів.

Додатком до альбому є DVD-диск із відеофільмом про перебіг подій Виставки-Конкурсу.

160.00

Aльбом-каталог «Перша національна виставка-конкурс художньої кераміки «КерамПІК у Опішному!». Упорядник – Олесь Пошивайло

Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному та Інститут керамології – відділення Інституту народознавства НАН України 2009 року відродили проведення Національних виставок-конкурсів художньої кераміки. Це перший в Україні фундаментальний науковий альбом-каталог, цілком присвячений новітній Національній виставці кераміки. У ньому подано відомості про учасників і членів Журі, каталог і анотації експонованих творів, фотолітопис подій, прес-бібліографію та багато інших матеріалів, важливих для осмислення унікального мистецького явища. Видання започаткувало нову академічну керамологічну серію «УКРАЇНА ГОНЧАРНА», яка знайомитиме читачів з творчим доробком учасників національних виставок і симпозіумів кераміки. Додатком до альбому є DVD-диск із відеофільмом про перебіг подій Виставки-Конкурсу. Для художників-керамістів, народних майстрів-гончарів, керамологів, мистецтвознавців, культурологів, етнологів, музеєзнавців, краєзнавців, викладачів і студентів мистецьких навчальних закладів, керівників художніх галерей і музеїв, кураторів виставок.

120.00

Лауреат
VI книжкової виставки-ярмарку
«Хортицькі джерела 2008»
в номінації
«Безмежна Україна»

Видання увійшло
до Короткого списку
X Всеукраїнського рейтингу
«Книжка року'2008»
в номінації «Візитівка»

Керамологічне трикнижжя
«Гончарний здвиг Донбасу»:

Книга 1. Олесь Пошивайло. Гончарна велич і трагедія Макарового Яру доби Розстріляного Відродження. – Опішне: Українське Народознавство, 2008. – 240 с., іл.

Дослідження відомого українського вченого про події та уроки гончарного здвигу Донбасу – націозначущого феномену розвитку гончарства в селі Макарів Яр, що в Луганщині, за доби Розстріляного Відродження (1917–1933). Подано ґрунтовну історіографію діяльності Макарово-ярівської керамічної кустарно-промислової школи (1927–1935), з'ясовано її значення в літописові української культури. Проаналізовано окремі аспекти розвитку вітчизняного гончарного шкільництва впродовж 1920-х – початку 2000-х років, визначено його досягнення, недоліки й існуючі проблеми. Охарактеризовано подвижницьку постать завідувача макарово-ярівської гончарної школи, художника-кераміста Павла Дубинського (1888–1938). Виявлено напрямки творчої співпраці полтавського та луганського гончарства.
Також про етноцид щодо українського народу, трагізм життєвих доль талановитої молоді за окупаційного режиму, концептуальні напрацю­вання гончарної освіти 1920-х років та їх значення для сьогодення, проблему створення українських підручників з історії та технології гончарства. Книга вшановує подвижництво залюблених у гончаротворення мистців, які свої мрії й прагнення, дії й звершення поклали на вівтар звеличення національної культуротворчої спроможності.
Монографія є першою книгою наукового трикнижжя « Гончарний здвиг Донбасу» і постає своєрідним прологом до наступного дослідження керамолога Людмили Овчаренко «Макарово-ярівський осередок гончарної освіти в Україні». Завершує унікальну трилогію збірник документів і матеріалів «Гончарство Макарового Яру кінця ХІХ – середини ХХ століття» – найповніший нині корпус опублікованих польових, архівних і речових матеріалів про найбільший гончарний осередок на межі Слобідської України й Донщини.
Для керамологів, етнологів, істориків, мистецтвознавців, музеєзнавців, краєзнавців, мистців, викладачів, учителів, учнів та студентів мистецьких навчальних закладів.

Книга 2. Людмила Овчаренко. Макарово-ярівський осередок гончарної освіти в Україні. – Опішне: Українське Народознавство, 2008. – 160 с., іл.

Уперше в українській керамології здійснено наукове дослідження ролі й місця єдиної в Луганщині гончарної школи регіонального значення – Макарово-ярівської керамічної кустарно-промислової школи (1927–1935) – у системі гончарної культури України першої половини ХХ століття. З'ясовано передумови відкриття спеціалізованого закладу та заходи Слов'яносербського повітового земства, спрямовані на підтримку гончарного промислу в с.Макарів Яр (1902–1915).
Проаналізовано основні напрямки діяльності школи, її вплив на гончарний промисел Луганщини. Встановлено прізвища учнів; відтворено життєвий шлях завідувача – Павла Дубинського, викладача – Валентини Васильєвої, інших викладачів і вихованців закладу. Проаналізовано навчальний план і навчальні програми, склад учнівського та викладацького колективів; матеріально-технічне забезпечення навчального процесу й кошториси.
Книгу проілюстровано рідкісними фотографіями учнів, викладачів та їх виробів. Зроблено висновки щодо ефективності функціонування гончарної школи, її значення як у системі української художньої освіти кінця 1920-х – початку 1930-х років, так і в національному відродженні українства в регіоні, об'єктивних причин згортання діяльності закладу у взаємозв'язку з суспільно-економічним життям країни. Окремий розділ містить спогади сучасників про гончарний навчальний заклад. Дослідження здійснено на основі численних архівних документів, польових матеріалів автора, які вперше вводяться до наукового обігу, публікацій у друкованих органах земств.
Монографія є другою книгою наукового трикнижжя «Гончарний здвиг Донбасу» і постає своєрідним продовженням дослідження-прологу керамолога Олеся Пошивайла «Гончарна велич і трагедія Макарового Яру доби Розстріляного Відродження». Завершує унікальну трилогію збірник документів і матеріалів «Гончарство Макарового Яру кінця ХІХ – середини ХХ століття» – найповніший нині корпус опублікованих польових, архівних і речових матеріалів про найбільший гончарний осередок на межі Слобідської України й Донщини.
Для керамологів, етнологів, істориків, мистецтвознавців, педагогів, усіх, хто займається відродженням чи заснуванням гончарних навчальних закладів, кого цікавить історико-мистецька й етнопедагогічна спадщина українського народу.

Книга 3. Гончарство Макарового Яру кінця XIX – середини XX століття: Документи і матеріали /Упорядник і автор переднього слова Олесь Пошивайло, пошукач Людмила Овчаренко. – Опішне: Українське Народознавство, 2008. – 400 с.: іл.

Найповніший нині корпус опублікованих польових, архівних і речових матеріалів про крайній східний український гончарний осередок на межі Слобідської України й Донщини – село Макарів Яр (нині Пархоменко Краснодонського району Луганської області). Це перше у вітчизняній керамології документальне видання, що висвітлює тривалий період розвитку гончарства та діяльність регіональної гончарної школи в одному окремо взятому гончарному осередку.
Подано репринти публікацій кінця ХІХ – початку ХХ століття зі згадками про гончарство Макарового Яру, архівні матеріали про діяльність Макарово-ярівської керамічної кустарно-промислової школи, кримінальну справу, особисті документи й рукописи членів родини завідувача гончарної школи Павла Дубинського та його вихованців. Уперше публікується значна частина збереженої гончарної спадщини Макарового Яру з фондових колекцій музеїв України та добірка фотографій, що відображають сучасний стан колишнього гончарного осередку.
Видання завершує унікальне наукове трикнижжя «Гончарний здвиг Донбасу» і постає своєрідним документальним підґрунтям двох попередніх книг сучасних українських керамологів – монографії Олеся Пошивайла «Гончарна велич і трагедія Макарового Яру доби Розстріляного Відродження» та монографії Людмили Овчаренко «Макарово-ярівський осередок гончарної освіти в Україні».
Для керамологів, етнологів, істориків, мистецтвознавців, музеєзнавців, краєзнавців, мистців, викладачів, учителів, учнів і студентів мистецьких навчальних закладів.

200.00 (Кн.1-3)

250.00
(Кн.1-3
+футляр)

Щербань Анатолій. Прядіння і ткацтво у населення Лівобережного Лісостепу України VII – початку III століття до н.е. (за глиняними виробами).
— К.: Молодь, 2007. — 256 с.: іл.

Монографія є першим комплексним дослідженням прядіння і ткацтва населення Лівобережного Лісостепу України VII – початку III століття до н.е. До аналізу залучено значну кількість керамологічних, археологічних та етнографічних джерел. У підсумку відтворено технологію виготовлення ниток, тканин та глиняних виробів, пов'язаних з прядінням і ткацтвом, показано їх роль і місце в житті тогочасного суспільства.
Для археологів, керамологів, етнологів, мистецтвознавців, краєзнавців, усіх, хто цікавиться минувшиною рідного краю.

43.00